- подути
- —————————————————————————————поду́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
подути — подму/, подме/ш і поду/ю, поду/єш; мин. ч. поду/в, ду/ла, ду/ло; мн. поду/ли; наказ. сп. подми/, подмі/м[о], подмі/ть; і розм. поду/нути, ну, неш, док. 1) Почати дути (у 1 знач.); повіяти. || безос. 2) Випустити з рота сильний струмінь повітря;… … Український тлумачний словник
подунути — див. подути … Український тлумачний словник
понести — су/, се/ш, док. 1) перех. Піти, несучи кого , що небудь. || Несучи, доставити кого , що небудь кудись або комусь; віднести. || у сполуч. зі сл. на собі. Здужати нести. || у сполуч. зі сл. постать, голова, тіло і т. ін., поет. Піти. || Забрати… … Український тлумачний словник
понестися — су/ся, се/шся, док. 1) Швидко, нестримно рушити в якомусь напрямку. || Піти швидкою, нестримною ходою, побігти. || Пуститися у швидкий танок. || Почати переміщатися силою вітру, течії. || у сполуч. зі сл. вітер. Сильно подути, повіяти. || перен.… … Український тлумачний словник
постудити — студжу/, сту/диш, док., розм. Подути, подмухати (звичайно на щось гаряче, розпечене тощо) … Український тлумачний словник
потягнути — і потягти/, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. потягну/в, тягну/ла, тягну/ло і потя/г, ла/, ло/; док. 1) перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого , що небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або… … Український тлумачний словник
пудом — (пудами) іде робота: блискавкою, дуже швидко; пудом подути кудись: блискавкою кудись погнати [V] … Толковый украинский словарь
обдути — 1 дієслово доконаного виду роздути безос. обдути 2 дієслово доконаного виду обдати подувом; подути на щось … Орфографічний словник української мови
постудити — дієслово доконаного виду подути, подмухати на щось гаряче розм … Орфографічний словник української мови